«Освіта і парадигма сталого розвитку»
Біля двохсот (200) р. назад розпочався період бурхливого промислового розвитку, який супроводжувався розвитком науки , збільшенням споживанням енергії, ресурсів, різким збільшенням чисельності населення Землі,розширення промислової діяльності. Соціально -економічний розвиток суспільства в 20 ст., орієнтувався на швидкий темп економічного росту. Все це сприяло погіршенню стану біосфери і призвело до екологічної кризи. Але поступово людство приходить до усвідомлення того, що розвиток промисловості без врахування природних факторів веде до серйозних екологічних проблем. Появу терміну «сталий розвиток»(англ. sustainabledevelopment) пов’язують з ім’ям прем’єр-міністра Норвегії Гру Харлем Брундланд, яка сформулювала його взвіті«Наше спільне майбутнє», що було підготовлено для ООН і опубліковано у1987 р. Міжнародною комісією з навколишнього середовища і розвитку.
.Сталий розвиток у формулюванні ООН– це розвиток суспільства, що дозволяє задовольняти потреби нинішнього покоління, не наносячи при цьому шкоди можливостям майбутніх поколінь для задоволення їхніх власних потреб. У червні1992 р. у Ріо-де-Жанейро відбулася Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку, на якій було прийнято історичне рішення про зміну курсу розвитку усього світового співтовариства. Це безпрецедентне рішення глав урядів і лідерів179 країн було обумовлено катастрофічною глобальною екологічною ситуацією і прогнозованою глобальною катастрофою, що може вибухнути вже в 21 ст. і привести до загибелі всього живого на планеті
«Сталий розвиток – це управління сукупним капіталом суспільства задля збереження і примноження можливостей людини». Доповідь Світового Банку з розвитку, 1992 р.. Концепція сталого розвитку ввібрала в себе позитивні ознаки всіх попередніх концепцій і має три основні центри спрямування цілей – Природа, Суспільство і Виробництво. І в результаті щоб цілі сталого розвитку були досягнуті світ має стати:
- В соціальній сфері- влада і громадяни вміють вирішувати конфлікти без застосування насилля; справедливість і правосуддя ,являються вищими цінностями; матеріальний достаток і соціальна захищеність усім забезпечина ; ЗМІ об’єктивно відображують події.
- В екологічній – стабільна кількість населення ,збереження екосистем в різноманітті; співжиття природи та людини; екологічно чисті продукти.
- В економічній – зміна характеристик споживання ; використання частки екологічно чистих технологій в загальному обсязі технологій; оптимальне використання органічних ресурсів;
Перехід до сталого розвитку- це глобальний процес, в якому кожна країна повинна скоординувати з усім світовим співтовариством заходи, вжиті в напрямку реалізації принципів нової цивілізаційної моделі. У довгостроковому плані успішне вирішення задачі сталого розвитку буде залежати від нових підходів, що приведуть до зміни звичної практики на всіх рівнях як офіційного, так і приватного життя суспільства.
Кілька головних принципів Концепції сталого розвитку суспільства:
• Люди, що мають право на здорове життя в гармонії з природою.
• Право на розвиток має реалізуватися з урахуванням потреб і за обов’язкового збереження довкілля для нинішнього і прийдешніх поколінь.
• Захист довкілля має стати невід’ємною складовою розвитку.
• Держави мають позбутися тих моделей виробництва та споживання, які гальмують розвиток.
• Проблеми захисту довкілля можуть бути успішно розв’язані за умови участі всіх зацікавлених громадян.
• Мир, розвиток й охорона довкілля – взаємопов’язані та неподільні.
Що таке індикатори сталого розвитку?
Індикатори сталого розвитку-це показник який дозволяє судити про стан або зміни економічної, соціальної або екологічної змінної. США і країни Європи є живим прикладом того як розвиток стає сталим. Так, в Німеччині за збір і переробку відходів відповідає окрема галузь промисловості . Завдяки діючим в Америці програм по стимуляції утилізації і переробці сміття, до 2020 р. переробка побутових відходів становитиме більш ніж 20 млн. тонн в рік. Австрія, Нідерланди , Італія мають низку подібних проектів. Щоб досягнути подібних результатів, переорієнтація на сталий розвиток, повинна відбутись не тільки в нас , а й у наших вихованців,тому освіта для сталого розвитку виступає в цьому важливим інструментом. Так що ж таке освіта для сталого розвитку? Освіта для сталого розвитку – сучасний підхід до організації навчального процесу, який включає інформування членів суспільства про основні проблеми сталого розвитку, формування світогляду, що базується на засадах сталості, переорієнтацію навчання з передачі знань на встановлення діалогу, орієнтацію на порушення та практичне розв’язання місцевих проблем.
Мета освіти для сталого розвитку полягає у сприянні засвоєнню знань, вмінь та переконань, які дають змогу ухвалювати та впроваджувати рішення на місцевому та глобальному рівнях, спрямовані на підвищення якісного рівня життя і які не загрожують можливостям наступних поколінь задовольняти свої потреби. Відповідно до документів, сталий розвиток суспільства слід розуміти як безперервний навчальний процес, включаючи розширення знань, формування спеціальних навиків, життєвих позицій і цінностей щодо здорового способу життя в гармонії з природою. Це потребує зміщення акцентів від методів, орієнтованих лише на передачу інформації, до ширшого впровадження активних методів навчання, багатостороннього й міждисциплінарного аналізу ситуацій реального життя (позитивного досвіду). Освіта для сталого розвитку триває протягом усього життя і включає усі рівні та категорії освіти та навчання. Вона передбачає зміни в навчальному процесі, для керівників гуртків – це перехід від передачі знань до створення умов для їх активного засвоєння та отримання практичного досвіду;для школярів –це перехід від пасивного засвоєння знань до активного їх пошуку, практичного осмислення.
Складовими змісту освіти є:
• якість життя, соціальна справедливість та рівноправність;
• збереження різноманіття: культурного, соціального та біологічного;
• розвиток в межах відтворення екосистем;
• взаємозв’язок: у суспільстві, економіці та довкіллі;
• усвідомлення відповідальності перед майбутніми поколіннями;
• громадянська позиція, права та обов’язки громадян;
• потреби та права майбутніх поколінь на довкілля
«Освіта розглядається як інструмент позитивних змін у ставленні до довкілля, змін у свідомості та поведінці людей. Освіта для сталого розвитку сприятиме позитивним зрушенням у суспільстві на користь сталості» над чим ми і будемо працювати. Отже
Виступ психолога на міському семінарі ЦДЮТ 30.10.2014 року
